Електромагнітний витратомір — це прилад, який використовує принцип електромагнітної індукції для вимірювання швидкості потоку провідної рідини на основі електрорушійної сили, що виникає, коли рідина проходить через зовнішнє магнітне поле.
Основним принципом електромагнітного витратоміра є встановлення пари магнітних полюсів N і S за межами трубопроводу, виготовленого із загалом немагнітних матеріалів, для створення магнітного поля. Його перевагами є мінімальна втрата тиску та широкий діапазон вимірних витрат. Співвідношення швидкості потоку до мінімальної швидкості потоку, як правило, перевищує 20:1, а відповідний діапазон діаметрів промислових труб може досягати 3 м. Вихідний сигнал лінійний з виміряною витратою і має високу точність.
